Инфобиржа - вопросы и ответы по аудиту и законам.

Чітка побудова системи бухгалтерського обліку та контролю на підприємстві відповідно до змін, що відбуваються у його організації й техніці ведення, підвищує їх роль обліку, як основного засобу одержання достовірної інформації для прийняття економічно обґрунтованих рішень і попереджень ризику у виробничо-господарській фінансовій діяльності підприємств, у системі оподаткування та при складанні балансу, фінансової звітності тощо

Тому, для ведення достовірного і повного бухгалтерського обліку зносу ОЗ, проведення ретельного контролю за ним, застосовується система нормативних документів.

На сьогоднішній день при організації аудиту зносу основних засобів в Україні підприємствам та їх об’єднанням, необхідно керуватися такими законодавчими та нормативними документами:

• Закон України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”. Затверджений постановою ВРУ від 16.07.99 р. № 996 – ХІV. Цей закон визначає правові основи регулювання, організації, ведення бухгалтерсь кого обліку та складання фінансової звітності в Україні.
• Правові засади здійснення незалежної аудиторської діяльності в Україні базуються на Законі України “Про аудиторську діяльність ” від 22 квітня 1993 р. № 3125-XII.. Основне завдання цього закону – створення системи незалежного фінансового контролю з метою захисту інтересів власника.
• Закон “Про оподаткування прибутку підприємств ” № 283/97-ВР від 22.05.97р.
• Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств та організацій № 291 від 30.11.99р.
• Інструкцією із застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств та організацій № 291 від 30.11.99 р. (зараєстровано в Міністерстві юстицій України № 893/4186 від 21.12.99 р.). Встановлює призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність та рух активів, капіталу, зобов’язань та фактів фінансово – господарської діяльності підприємств.
• Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”. Затверджено наказом Міністерства фінансів України №92 від 27.02.2000 р.(зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 травня 2000 р. за № 288/4509). Визначає методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби та інші необоротні матеріальні активи, а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності.

Правові засади здійснення аудиторської діяльності також регулюються Національними нормативами аудиту. Нормативи використовуються аудиторами залежно від обсягів операцій клієнта і наявності у нього системи внутрішнього контролю, служби внутрішнього аудиту або системи електронної обробки даних. Дамо характеристику деяким нормативам:

• Норматив №1. Вимоги національних нормативів аудиту. Мета цього нормативу полягає в тому, щоб встановити правила використання національних нормативів аудиту, прийнятих для регулювання порядку надання аудиторських послуг,
• Норматив № 2. Основні вимоги до аудиту. Цей норматив визначає основні вимоги до аудиту, що їх повинні неухильно виконувати аудитори під час проведення аудиту без будь-яких винятків.
• Норматив № З. Мета та загальні принципи аудиту фінансової звітності. Цей норматив визначає мету і загальні принципи аудиту фінансової звітності. Його необхідно використовувати в контексті з “Вимогами національних нормативів аудиту”.
• Норматив № 4. Договір на проведення аудиту . Згідно цього нормативу договір на проведення аудиту є основним документом, який засвідчує факт досягнення домовленості між замовником та виконавцем про проведення аудиторської перевірки.
• Норматив № 5. Контроль якості аудиторських послуг. Метою цього нормативу є встановлення основних вимог до здійснення керівництва та контролю за якістю аудиторських робіт, політики і процедур аудиторської фірми, які стосуються аудиторської практики в цілому, процедур, які стосуються окремо взятого аудиту, дорученого виконувати помічникам (асистентам) аудитора.
• Норматив № 6. Документальне оформлення аудиторської перевірки. У цьому нормативі дається приблизний зміст та порядок оформлення та зберігання робочої документації аудитора. Аудитор зобов’язаний вести документацію зі справ, які стосуються прийнятих рішень по результатах проведеної аудиторської перевірки і які в свою чергу будуть покладені в основу аудиторського висновку.
• Норматив № 9. Планування аудиту. Цей норматив визначає порядок планування, тобто порядок підготовки загального плану і розробки програми проведення аудиту. В ньому роз’яснюється, яким чином стадія планування вписується у загальні рамки аудиту.
• Норматив № 11. Суттєвість та її взаємозв’язок з ризиком аудиторської перевірки. Метою нормативу є роз’яснення терміну “суттєвість” та залежності суттєвості від ризику аудиторської перевірки.
• Норматив № 12. Оцінка системи внутрішнього контролю підприємства та ризику, пов’язаного з ефективністю її функціонування. Метою нормативу є встановлення порядку отримання аудитором знання системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю, ризику аудиту (загального ризику) і його складових частин: властивого ризику, ризику невідповідності внутрішнього контролю і ризику невиявлення помилок.
• Норматив № 14. Аудиторські докази. Мета цього нормативу полягає у встановленні вимог та наданні вказівок щодо кількості та якості аудиторських доказів, які необхідно одержати аудитору при аудиті фінансової звітності підприємства, а також порядку проведення процедур одержання таких аудиторських доказів.
• Норматив № 23. Використання результатів роботи іншого аудитора. Метою нормативу є встановлення правил роботи аудитора в тих ситуаціях, коли він дає висновок про фінансову звітність підприємства, використовуючи результати роботи іншого аудитора, який перевіряв фінансову інформацію одного або декількох підрозділів підприємства, показники діяльності котрих є складовою частиною фінансової звітності підприємства.
• Норматив № 26. Аудиторський висновок. Норматив регулює основні принципи за якими складається аудиторський висновок. В ньому говориться, що аудитор повинен проаналізувати й оцінити висновки, одержані на основі отриманих аудиторських доказів, для підготовки аудиторського висновку про перевірену фінансову звітність.

Отже, в даному питанні ми оглянули нормативні документи, які регламентують порядок обліку і аудиту зносу основних засобів.